Голодомор 32 - 33 років

Пам'ять людська - то нескінченна книга,

В якій записані життєві сторінки,                            

Спливає в ній голодне лихоліття, І 32 - й, 33 - й злі роки.

Болить душа, що завдала до краю горе,

Від зойків людських плаче вся земля,                  

І стогне серце, кровоточить рана,

Від смерті, що чекала на шляхах...

Жахливо ступати болючою стежкою                  

Страшної трагедії чорних років,

Коли забирали той кусень останній.

З рук помираючих вже малюків.                      

Країна вмирала родинами й селами,               

Від голоду пухли малі й старі,                                

Земля загула від могил безіменних...                      

Це був 33 - й, страшний це був рік.                    

Знедолена, вбога, хоча й сильна духом.              

Втрачала країна мільйони життів,                        

Тому й до сьогодні живе у народу.                      

Прокляття і кара убивцям усім...                        

Вшануємо пам'ять, помолимось разом,       

Запалимо свічку Скорботи й жалю.                    

Ми будемо жити щасливо і вільно,                 

Про це завжди Господа Бога молю!                    

Л. Бершацька

Інші фото за посиланням >>>>>