Освітні програми

Призначення школи. Засіб реалізації

Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на

сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей - як дошкільного, молодшого, середнього та старшого шкільного віку - формуванню готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку комплексу, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам освітнього процесу. Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що

включає чотири ключові компетентності: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення.

            Реформування змісту та гуманізація цілей дошкільної та загальної середньої світи України, суть якого полягає в реалізації компетентнісної парадигми, орієнтує педагогів на впровадження у педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості. Важливим показником життєвої компетентності дошкільника та здобувача освіти, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати собі розв’язувати проблеми є цілісне світобачення, фундамент якого закладається саме в дошкільному віці.

Освітня діяльність у дошкільному віці має спрямовуватись на становлення дошкільної зрілості, важливою ознакою якої є сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість. Вказані якості є базовими для становлення особистості дитини, ступінь їх розвитку визначає передусім рівень її психічної активності, створює можливості для подальшого саморозвитку на етапі молодшого, середнього та старшого шкільного періодів.

Метою  Стецівського ліцею як закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, який дає повну загальну середню освіту, є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Повна загальна середня освіта закладу має три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;
• профільна середня освіта тривалістю два роки.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма створена відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017, статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1658-IX від 15.07.2021, Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого Міністерством охорони здоров’я від 25.09.2020 № 2205, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України № 268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  відповідно до  наказів від 20.04.2018 № 405, № 406, № 407, № 408 (зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493), згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №1/9-254  «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:

1. для 1-2 класів згідно Державного стандарту початкової освіти (2018), типової освітньої програми Р.Б Шияна (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
2. для 3-4  класу - Державного стандарту початкової освіти (2018), типової освітньої програми Р.Б Шияна (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273)
3. для 5 класу - за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» від 19.02.2021 № 235
4. для 6-9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1)
5. для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» від 20.04.2018 № 408 (зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493)  (таблиця 2,3).

Освітня програма схвалена рішенням педагогічної ради (протокол від   .08.2022 № 1) та затверджена наказом по закладу від 31.08.2022 № 8.

Освітня програма визначає:

1. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів для кожного ступеня окремо;
2. очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;
3. пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);
4.  рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
5. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

освітня програма

Освітня програма дошкільного підрозділу

        Освітня програма дошкільної ланки розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти. Зміст програми визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. Освітня робота здійснюється за освітніми програмами «Я у Світі» (змішана група), «Дитина», «Впевнений старт». Завдання освітніх ліній Базового компонента реалізуються на основі блочно-тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній БКДО у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації роботи Стецівського навчально-виховного комплексу «заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Чигиринської міської ради  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», крім того:

1-4 класи

• Постанови Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»
• Наказ МОН України 08.10.2019 року № 1272 "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 12-х класів»
• Наказ МОН України 08.10.2019 року № 1273 "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 34 класів закладів загальної середньої освіти".

Школа працює за Типовою освітньою програмою під керівництвом Р.Б. Шияна.

загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг годин для учнів 1-ого класу 700 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів  складає 2415 годин/навчальний рік:

для 2-х класів – 805 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 805 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 805 годин/навчальний рік.

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік освітніх галузей для 1-4 класів, які працюватимуть за НУШ

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізувати вчителі у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, дружні кола, ранкові зустрічі, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності: вчителі початкових класів працюють за фахом, освітній рівень: вища освіта – 95%.

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності здійснено згідно з Положенням про навчальні кабінети;

якість проведення навчальних занять: кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» - 7 вчителів (36%), «спеціаліст першої категорії» має 6 вчителів (31 %);«спеціаліст другої категорії» - 2 вчителі (10%), 4 "спеціаліст" - 21(%).

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) з читацьких навичок плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю та моніторингу рівневого оцінювання в 2-4 класах, математики та іноземної мови у 5-11 класах.

            Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи динамічної групи, педагогічної ради та психолого-педагогічні семінари;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони  та плануємо заходи корекції;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи соціального педагога;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та різні форми методичної роботи (семінари-практикуми, самоосвіта, участь у конкурсах, кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням інклюзивно-ресурсного центру є інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються відповідно в 2, 3 та 5 класах .

                                                           ІІ та ІІІ ступінь

Базова та повна загальна середня освіта

Освітня програма базової та профільної середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Стецівського навчально-виховного комплексу «заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Чигиринської міської ради єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», крім того:

5-9 класи:

• постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;
• наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України № 405 від 20.04.2018 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня;

10-11 класи:

• постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;

• наказу МОН України № 408 від 20.04.2018 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня" (зі змінами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493).

загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1015 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІ ступеня  – додаток № 3.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня - додаток № 4.

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ та ІІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Навчальними планами старшої школи реалізуються через  освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової розподіляються на підсилення предметів математика та українська мова інваріантної складової навчального плану та запровадження факультативних курсів, направлених на вивчення української мови та літератури.

Навчальні плани ІІІ ступеня побудовані на поглибленому вивченні предметів філологічного профілю (українська філологія).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Виокремлюються у навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою:
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року за власним рішенням продовжують здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• урок формування компетентностей;
•  урок розвитку компетентностей;
• урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• урок корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«дослідження», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, парах змінного складу за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, вчителі української мови мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» та «спеціаліст», здійснює викладання профільних предметів на достатньому рівні;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності здійснено згідно з Положенням про навчальні кабінети;

якість проведення навчальних занять: 40% педагогів вищої кваліфікаційної категорії, 32% - першої кваліфікаційної категорії;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка моніторингу посеместрового бала та в кінці року.

                   Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи динамічних груп, педагогічні ради та інші форми методичної роботи;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи соціального педагога;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Модель випускника

          Випускник Нової української школи і Стецівського навчально-виховного комплексу «заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

• Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
• Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
• Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

            Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та використання знань іноземної (англійської) мови, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Навчальний план та його обґрунтування

Заклад загальної середньої освіти –  Стецівський навчально-виховний комплекс «заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Чигиринської міської ради – налічує  11 класів. Тип закладу: заклад загальної середньої освіти.

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та постанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»

 Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах  І ступеня в додатках № 1.

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах – додаток № 3,4.

Варіативна складова розподілена на підсилення вивчення математики та предметів гуманітарного циклу, як допрофільна підготовка гуманітарного профілю.

Навчальний план для здобувачів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня - додаток № 5.

Особливості організації освітнього процесу

          Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

          Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,
• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

          Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

          Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (про активність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

          Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

          Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

          Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

          Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Особливі умови роботи закладу

під час введення карантинних заходів та воєнного стану

                Протягом останніх трьох років однією із форм організації навчання стало дистанційне. Враховуючи досвід роботи минулого, плануємо під час введення карантинних заходів та обмеження у перебуванні учнів у закладі застосовувати всі наявні можливості для роботи:

1. Провести аналіз навчальних тем з предметів та визначити оптимальні для організації проведення навчання за дистанційною формою.
2. Встановити навчання згідно діючого розкладу занять та тривалістю не менше 20 хвилин та перервою у 10 хвилин.
3. Класним керівникам здійснювати постійний моніторинг навчання учнів та їх участі у проведенні навчальних занять та виконанні домашніх завдань.
4. Для ефективного засвоєння навчальних тем кожному вчителю створити базу відео- та аудіоматеріалів, адаптованих до рівня компетентностей учнів.
5. Сформувати навчальні завдання та рекомендації щодо їх виконання, враховуючи терміни введення карантину та воєнного стану.
6. Удосконалити роботу спільнот батьків та учнів в соціальних мережах та мобільних додатках для забезпечення спілкування педагогів, батьків та учнів.
7. Використовуючи можливості google додатків створити необхідні опитувальники для встановлення якості засвоєння учнями навчального матеріалу.
8. Постійно моніторити матеріали інтернет-ресурсів  навчального призначення для ознайомлення з ними учнів та їх батьків.
9. Використовуючи сервіси дистанційного навчання, запропоновані Міністерством освіти і науки та комітетом цифрової трансформації (thedgital.gov.ua), постійно працювати над підвищенням особистих професійних якостей.

Показники реалізації освітньої програми

Освітньої програма побудована згідно Державних стандартів початкової, базової та загальної середньої освіти.  Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та формувального оцінювання.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників.

Особливу увагу приділити вчителям-предметникам, які будуть працювати у 5 класі, які пройшли навчання за освітньою програмою підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які реалізовують компетентнісний потенціал відповідних освітніх галузей.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

            • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого та середнього шкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізованому суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. 

Додаток 1

Навчальний план початкової школи

(1-4 класи)

Додаток 3

Навчальний план основної школи

5 клас

Додаток 4

Навчальний план основної школи

6-9 класи

Додаток 3

Навчальний план старшої школи

(10-11 клас)